Церковна вишивка

Нещодавно у навчальних закладах та майстернях при церкві основна увага приділялася вивченню стародавніх технік вишивки одягу священиків та предметів начинки. Сьогодні сучасні комп’ютерні технології проникли не лише в нашу повсякденну мирську дійсність, а й поступово входять у життя церковне та монастирське. Уявити служителів церкви без сакрального одягу неможливо, тому шиття і вишивка як невід’ємна частина культу (незалежно від релігії) були відомі людству з давніх-давен. Протягом століть майстерність удосконалювалася, винаходили нові візерунки, розробляли нові техніки виконання.

Слід сказати, що церковна вишивка має свої суворі канони та правила, які чітко визначають іконографію кожного предмета, відрізняються стилістичною витриманістю і при цьому техніки, які використовуються, повинні гарантувати довговічність виробу та збереження його зовнішнього вигляду.

До недавніх пір церковна вишивка асоціювалася тільки з поняттям ручним, так званим лицьовим гаптуванням. Досі обговорюється питання, чи слід розмежовувати машинну церкву вишивку і ручну. Адже, наприклад, зразки ікон, які виконані із застосуванням сучасного обладнання, не можуть вважатися справжніми іконами. Погодьтеся, машинна вишивка і лицьове шиття — це не стільки різні техніки виконання, скільки зовсім різні види діяльності, у кожного з яких свої цілі та функції.

Машинна церковна вишивка – це унікальна можливість вирішити питання швидкого та економічного забезпечення храмів усім необхідним текстилем, який використовується для богослужінь. Тоді як лицьове шиття (ручна вишивка) – це мистецтво, яке прирівнюється до іконопису.

До речі – раціоналізація у питанні церковної вишивки була впроваджена задовго до появи комп’ютерів. Хмари, тканини та предмети начиння вишивали з використанням менш трудомістких і ефективніших технік ще за часів Петра Великого. З одного боку це дозволяло виготовляти більшу кількість виробів, а з іншого – задовольняти попит, що змінюється. Звичайно, поняття «мода» ніяк не асоціюється з церковним вбранням, але іноді деталі виробу та його прикраса визначалися смаком світського замовника (мирських благодійників).

Незважаючи на те, що інтерес до лицьового шиття потроху відновлюється, машинна вишивка міцно зайняла свої позиції у виготовленні церковного начиння та вбрання.

Церковний одяг, декорований машинною вишивкою  – це поєднання мистецтва вишивальниці та точності сучасного обладнання. Існує думка, що машина мінімізує участь людини у створенні вишивки. Але це не зовсім правильно. Адже талант майстра машинної вишивки полягає в тому, щоб поєднати інновації та традиції. За допомогою комп’ютера можна з точністю відтворити найскладніші візерунки та малюнки, застосувати унікальні колірні рішення, але комп’ютер не здатний наповнити виріб душею, це може зробити тільки людина – майстер.

Основні переваги машинної вишивки:

• швидке виконання замовлень незалежно від ступеня складності;
• доступність цін на вироби;
• прекрасний зовнішній вигляд;
• довговічність яскравості та насиченості кольорів.

А також використання сучасного обладнання дозволяє застосовувати техніку «photostich», що дуже зручно, в ситуаціях, коли як зразок є лише фото або книжкова ілюстрація візерунка або картини, яку потрібно відтворити на тканині.